***
Ми разом обрали Волю й Незалежність.
Були ми щасливі, радісні безмежно.
Ми разом обрали шлях демократичний,
Та над нами хмара чорная зависла
Десь взялись тумани - просвітку немає
І за що нас доля тяжко так карає ?
Думки прогресивні рука зупиняє
Невідомо в яку віру - ревно навертає
Бідна і нещасна, моя ненько Україно,
Скинула кайдани, чому ж ти не вільна?
Розучились люди тішитись, сміятись
Не було усмішок на устах і в свята
Щодень святкували і Брехня, і Кривда
Я ото скажу вам, що воно й не дивно
Що ми вийшли разом на площі, майдани
Ми пішли шукати Правди за туманом
Один одного ми гріли серця теплотою
І тепло, й єднання - рани й тяжкі гоять
Ми ділились тим що, в душі наболіло
Біля вогнищ руки, поріднившись гріли
Ми згадали, що є Щастя на цім білім світі
Що гнилий не завжди гулять буде вітер
Що у наших силах разом щось змінити
Коли будуть душі наші і серця відкриті
Що не так вже і багато Зла у цьому світі
Як людей тих забагато, що свічками світять
Коли крадуть інші гроші зі скарбниці
Замість того, щоб вхопити й дати по сідницях
Так, людей ще забагато, що на роздоріжжі
Мають душі чисті, та вдають що грішні
Бо вважають, що так треба по неправді жити
Як попросять, скажуть - так і полічити
Ви скажіть нам, добрі люди, де таке буває
Що обранці од народу народ зневажають ?
Є нарід на Україні, чули, чи не чули?
Чули, мабуть, чули, тільки деякі забули
Так ото ми й нагадали, що нарід є дивний
Що душі його не купиш за рублі і гривні
Не купиш за злато, не купиш за іншу валюту
Цей нарід вже не провести і не лоханути
Як притягнемо до суду Неправду і Кривду
У густім тумані буде, хоча б трішки видно.
У густім тумані буде, хоча б трішки видно
Може, братам нашим буде, за скоєне стидно.

***
Пригадаймо, люди, про Любов до ближніх
Поміж нас нехай не буде ні нижчих, ні вищих
Пригадаймо, люди добрі, бідні і багаті
У одній нам разом жити - у батьківській хаті
Пригадаймо Добро, люди, і худі, й пузаті
Не хапаймось, з дурі, за граблі й ухвати
Так було колись вже у часи непевні, темні
Розвиваймось, підіймаймось щомиті, щоденно
Хай над нами хмар не буде й сяє Сонце денне
Хай Добра, Любові й Честі прокинуться гени
Поміж нас достойних, мудрих треба виявляти
В боротьбі прозорій, чесній на теледебатах
Ми нарід єдиний, рідна одна у нас хата
Різномовних братів наших, як не поважати ?
А чи ж ми колись різнили по мові, по вірі ?
Не до серця нам Безчесність, ницість, сірість
Одна у нас хата рідна, люба Батьківщина
Ми про неї спершу, разом, думаймо віднині.

***
Не приймаймо люди в серце погане насліддя
Щоби не ставали лоби бідні наші – мідні
Не повернеться минуле, як би не хотіли
Розпрямились в пташки крила і вона злетіла
До нудоти в клітці сірій жити надоїло
Червячка їй перед носом як би не вертіли
Не повернеться у клітку - у світ полетіла.....

***
Не шукаймо щастя не стійке, слизьке, облудне
Не вовки ми і не криси, не козли – ми люди.

***
Нам кажуть ідола, ти ба, створили
Та ні, то так собі ви, владні, прислужили
Були б в зневірі люди так і далі жили
Старіли б передчасно й рвали свої жили
Та тільки стали гнути всіх через коліно
Згадали враз, що незалежні ми і вільн.

***
Піднесімо стражам сонячні троянди
Бо вони нам брати рідні і серцями славні
Клятву вірності давали воїни народу
То ж згадайте, брати наші, якого ви роду.

***
Помилилась дама пріма, що за біло - синіх
Були валянки й калоші made Батьківщина
В апельсинах вітаміни, то ж життєві сили
Коли б спішно не тікали – краще б дослідили.

***
Із Морозом ми стояли за Любов і Долю
І за єдність України, і за Славу, й Волю!
Довели ми, що ми люди і що є в нас голос
Шо разом ми у єднанні - до небес аж Колос
Бога Сонця, і Тепла й Любові, статуя ожила
Прапори жовто - гарячі скрізь замайорили.

***
Дорогий став серцю колір помаранчі
Разом будемо стояти за свого Обранця
Разом будемо стояти за Правду в цім світі
Разом будемо стрічати свято Новорічне.

***
Усміхнулась Україна українцям вранці
Вже навіки буде з нами колір помаранчі
Вже навіки будуть з нами і Слава, і Воля
Не байдужа українцям України доля.

***
Це ж так треба було в душу наплювати
Щоб нарід, мов хвилю, із глибин підняти
Це ж так треба було плюнути цинічно
Щоб звести в протистоянні праведне і грішне
Розгонулися події й справді що біблійні
У протистоянні чесні, вірні й ненадійні.

***
Зібрались, кажуть, мрійники пісень щоб поспівати
Найкращі вийшли, вірнії - брехні протистояти.

***
Нам кажуть ідола собі юрба створила
Стояли ми проти брехні, неправди і насилля
Колись, як кажуть, уривається терпець
Нехай неправді, кривді тій і пек, і грець
Це ж треба було а ні краплі совісті не мати
Щоб люд через коліно наче прутики ламати
Суже гілля ламається, а молоде лиш гнеться
Ще доля нам повірте, українці, усміхнеться
Нове прийшло стійке, талановите покоління
Все ж проросло те золоте, без плевелу насіння
Ніхто вже молодь нашу не поставить на коліна
Живи і процвітай, моя країно люба, Вільна
Живи і процвітай для Щастя тільки і для Слави
Ми вірний шлях разом, шлях істинний обрали.