Рідний край:

ЗОЛОТИСТА ПОЛЯНА

Люблю золоту я на схилах поляну
Туди пообідді лиш Сонце загляне
Там конвалії ніжні І білі духмяні
Там ранкові зависли на вітах тумани
А коли там шипшина Зорею цвіте
То повітря рожеве й солодке п'янке
Злотисте рожеві ті пінисті хвилі
І на східних ранкових й на західних схилах
Там джерела з глибин і цілющі і чисті
В позолоті прозоре й смарагдове листя
Там феї казкові в тіні спочивають
Їм божественну пісню джерельце співає
До джерел тих цілющих приходять косулі
Їх зозуля щоденно старанно рахує
Соловейко тут вранці до світу щебече
Ще й щебече у зоряний також і вечір
Від джерел і від трав від дерев прохолода
України небесна і чистая врода.

***
О, діточки ви наші рідні, добрі серцем, любі й милі!
Дай боже вам здоров'я, розуму, краси душі, і сили
Щоб ви могли протистояти Злу, отримало що волю
Не проклинайте, рідні, і життя своє й свою ви долю
Сьогодні жити людям важко всім, повірте що не легко
Та вдячні будьте вже за те, що ви існуєте, живете
Що вам дали життя з любові і батьки, і небо. Всесвіт
Належить вам тепер цей вічний світ чудовий і безмежний
І існувати, і долати перешкоди, то вже щастя
Творіть, проходьте всі земні випробування і дерзайте
В людей у мудрих вчіться і любити серцем, й вибачати
Вам даруватимуть за те прихильні небо й Всесвіт радість
Любіть людей близьких, кохайте світ земний усім ви серцем
Разом із вами світ врятуємо од безсердечності, од смерті
Вас не завжди на грішній цій й святій землі і розуміють
Та не втрачайте Віри в себе, в свої Сили і Надії
До чогось в кожного із вас € сили, і Талант, і Здарність
Працюйте над собою, любі, і не гайте час ви марно
Бажання, і невтомна праця творять справжні, справжні чудеса
Тягніться ви до світла й Сонця, любі, виноградна мов лоза
Бо світле й чисте тільки розвиває розум й особистість
А темне, нице опускає Людство ціле нижче й нижче
Не слухайте коли вам кажуть "Світ немилосердний і жорстокий"
Не зрозуміли люди за віки, за довгі роки, за епохи
Що те, чи божим буде світ, а чи безбожним - те од них залежить
Врятують світ краса Душі й Любов і безкорисна, і безмежна
Сьогодні Всесвіт вічний і Душею й Серцем, діти, з вами
Буяють цвітом білим весни ще і зорі сяють над садами
Моліться серцем світлому всьому у піднебеснім чистім храмі
Серця людей схиляйте ви до себе добрими словами
Ненависті і зла в душі, у серці довго не тримайте
І знати будете і Радість й справжнє Щастя і Кохання
Були тут вже часи колись, що завели людей у морок, в темінь
Боріться тож за світле, чисте й радісне щомить, щоденно
Хяй повниться цей світ веселим вашим і щасливим сміхом
Із кожним божим днем ставайте розумніші, любі, і гарніші
Сміливо з Вірою в серцях ідіть в життя нове майбутнє
Любов, благословення наше хай із Вами, любі, будуть!

ЗИМА

Там надворі - птиця Жар
Чи від Сонця то пожар?
На снігу скрізь самоцвіти
Хоч ви вірте, хоч не вірте
У оправі кришталевій
І кущі, і всі дерева
Ми у дивному палаці
Чарівні в палаці пташки
Снігурі й малі синички
Он Калинове намисто,
Мов Зоря горить на сонці
В лазуровому віконці
Хмари білі, білосніжні
Ох,  люблю я зими сніжні.

МОЄ СЕЛО

Моє колись розкішне і замріяне село
Плющами й щиром, бузиною поросло
Діброва непролазні темні хащі
Де ж ви Кохання, Доля, Радість, Щастя ?
У непролазних хащах повно зміїв
В очах одних людей безвір я й безнадія
В очах у інших - дика ненависть і злоба
Від чорного вогню згоріла вся утроба
Одні живуть і розкошують - інші гинуть
Як тільки що то всі, усі невинні винні
Лиш тільки ті, що віру в Бога в серці мають
І Мудрість й Розум, Розсуд не втрачають
Хоч дні і сумом повні, горем і печаллю
Та у очах порядних і тепло, і Сонця сяйво
В очах ясних їх і  Любов, і Віра і Надія
Долають якось звіра в собі і без вір я
Вклоняюсь вам порядні люди, мудрі і сердечні
Без вас тут буде вічна ніч і вічний морок, вечір.

БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ

Батьківський дім, то частка раю
Без нього серце помирає
Там вперше я зустрілася з коханням
На травах ранніх роси там палають
Вечірнє небо там я зором обіймаю
Лиш там я тільки спокій маю
Лиш там моя душа відпочиває
І з Богом й з небесами розмовляє
Там народилась я ні,  недаремно
Там розганяти маю морок  й темінь
Там маю прославляти щирість Бога
Лиш завдяки йому я не убога
В батьківський дім я повертаюсь
Бо там я з Богом серцем розмовляю.